Станіслав з YMCA вже 20 років, із них 8 років він є активним учасником YMCA Волині. Останні 2 роки, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, він очолив програму гуманітарної допомоги: разом із командою вони збирають, сортують та доставляють гуманітарну допомогу громадам ВПО, а також у прифронтові громади, куди більшість волонтерів не доїжджає через розбиті дороги та небезпеку постійних обстрілів. 

Починаючи з 24 лютого 2022 року вони допомогли вже близько чверті мільйона людей в Україні. Стас зізнається, що часто під час гуманітарних місій до прифронтових та деокупованих територій він бачив чимало речей, які вплинули на його сприйняття світу і навіть змінили його.

Мої близькі друзі знають, що я емоційна людина. Але гуманітарні місії на фронті допомогли мені дещо зрозуміти. Як би добре ти не підготувався, як би добре не спланував поїздку, може статися все, що завгодно, здебільшого щоразу щось йде не так, тому що це війна. Тому потрібно просто адаптуватися до змін і продовжувати робити свою роботу, а головне – зберігати холодний розум. Якщо є якісь проблеми – вирішуй їх, якщо не можеш розв’язувати проблеми – знайди інший шлях до своєї місії.

Стас переконаний, що не потрібно бути героєм для всього світу, достатньо бути героєм для однієї людини, адже навіть одне життя має значення. Він поділився з нами зворушливою і водночас моторошною історією сім’ї у Херсонській області.

У 2022 році ми отримали різдвяні подарунки для дітей від YMCA Шотландії. Ми вирішили доставити їх у важкодоступні села Херсонської області. Через зруйновані дороги туди доїжджає дуже мало волонтерів, тому було важливо підтримати ці громади. Коли ми приїхали туди, то отримали дуже позитивні відгуки. Діти були щасливі не тільки від подарунків, а й від спілкування та уваги. Тому ми продовжували підтримувати ці сім’ї.

Ми підтримували зв’язок з сім’єю, у якій було двоє дітей: 12 і 14 років. Вони попросили надіслати їм книжки для занять, оскільки їхня шкільна бібліотека була знищена, а інтернету не було. Тож наші волонтери зібрали багато різних книжок, і ми відправили їх у їхнє село. У неділю, о 9 годині ранку, наш волонтер у Херсоні отримав посилку і повинен був передати її цій родині. На жаль, того ж недільного ранку цей будинок був зруйнований російською ракетою. Живими лишилися тільки діти, їхні батьки загинули. Тому наша команда намагалася допомогти дітям, чим могла: ми відвідували їх у лікарні, допомогли переїхати на захід України, щоб бути в безпечнішому місці з родичами. Також ми надали їм безкоштовну стипендію в нашому літньому таборі “Ти не один”.

Стас разом із командою волонтерів досі підтримують з дітьми регулярний зв’язок, щоб переконатися, що у них є все необхідне.

Я зрозумів, що зосередження уваги на невеликих місцевих громадах та робота з ними допомагають налагодити міцніший зв’язок і мати більший вплив.

Читайте також про виготовлення окопних свічок в YMСA Боярці